Як правильно поминати загиблих

Християнські віруючі вшановують пам'ять своїх родичів (родичів), друзів, які відійшли до Господа, щодня під час читання ранкових і вечірніх молитов. Адже молитва за покійних є частиною молебню. Більшість з нас навіть не розуміє, чому віруючі християни читають молитви за померлих і поминають їх. Виявляється, все дуже просто. Людська душа продовжує жити і після смерті, але її остаточна доля вирішиться не відразу після її відходу з людського тіла в потойбічний світ, а на Страшному суді, якого чекають всі православні християни. Добра доля чекає на тих, хто за життя зробив добрі та добрі справи, віруючи у Христа. Пішовши з життя, ми вже не зможемо впливати на своє загробне життя, але наші близькі, які пам'ятають нас, сумують і хворіють всім серцем, зможуть це зробити. Найкращим способом змінити посмертну долю покійного є молитва, яка читається від душі.

Коли і в який час поминають померлих

Близькі родичі або друзі покійного можуть поминати його в будь-який час, коли цього вимагає їхня душа. Адже Всевишній живе в позачасовому просторі, тому будь-хто може звернутися до неба в будь-який момент. Звичайно, існують особливі дні пам'яті, встановлені церквою - Батьківські суботи. Пам'ятник та територія навколо нього приводяться до ладу. Важливими днями поминання є 9-й і 40-й дні з дня смерті. Це дуже особливі дні, в які необхідно постійно молитися за покійного. Протягом 40 днів душа людини постає перед Господом. У рік смерті також слід поминати покійного, так як це день пам'яті людини, яку ми любили всім серцем, цінували і поважали. День народження покійного вважається поминальним днем, тому родичам бажано піти до церкви, запалити свічку, помолитися вдома і обов'язково сходити на кладовище покійного.

Як поминати покійних під час Великого посту

Під час Великого посту християнин може поминати покійних у вселенські батьківські суботи (М'ясна субота, П'ятидесятниця, Великий піст) та неділю. У ці дні в православних храмах проводяться Божественні літургії, під час яких звершується проскомедія молитва про прощення всіх гріхів покійного.

Чи вшановують самогубства

Самогубство вважається найстрашнішим гріхом. Адже самогубство посилюється ремством, відчаєм і дуже зухвалим бунтом проти Бога. Своїм вчинком людина, як і Іуда, зрадила Бога. А статутом Церкви заборонено молитися за тих, хто наклав на себе руки. Є лише один день у році (Радониця), коли близькі родичі можуть піти до церкви та запалити свічки та помолитися за упокій душі самогубців. Для полегшення долі душі самогубців у Царстві Небесному бажано, щоб близькі родичі робили добрі та добрі справи на його честь.