+38 (050) 276-60-59 (Viber)
+38 (097) 963-36-95
+38 (063) 790-00-10
Віруючі християни поминають своїх родичів (рідних), друзів, що відійшли до Господа, щодня під час прочитання ранкових і вечірніх молитов. Адже молитва про покійних є частиною молитослів’я. Більшість із нас навіть не розуміють, навіщо віруючі християни читають молитви про померлих і поминають їх. Виявляється, все дуже просто. Душа людини продовжує жити і після смерті, але остаточну її долю буде вирішено не відразу після відходу її з людського тіла в потойбічний світ, а на Страшному Суді, на який чекають усі православні християни. Добра доля чекає на тих, які під час життя робили добрі і гарні справи, віруючи в Христа. Пішовши в інший світ, ми вже не зможемо впливати на своє посмертя, але наші близькі, які про нас пам'ятають і сумують – зможуть це зробити. Кращим способом зміни посмертної долі покійного є молитва, що читається від щирого серця.
Близькі родичі або друзі покійного можуть згадати його в будь-який час, коли цього вимагає їхня душа. Адже Всевишній живе у позачасовому просторі, тому будь-яка людина може звернутися до небес у будь-який час. Звичайно, є особливі дні поминання, встановлені церквою – Батьківські суботи. Цими днями померлих поминають у храмі під час богослужіння і їздять на могилу покійного, привести у порядок пам'ятник і територію біля нього. Важливими днями поминання є 9-ті та 40-ті дні від дня смерті. Це дуже особливі дні, коли необхідно постійно молитися за померлого. Протягом 40 днів душа людини постає перед Господом. На рік смерті також слід згадати померлого, оскільки це день пам'яті про людину, яку ми любили всім серцем, цінували і поважали. День народження покійного вважається поминальним днем, тому родичам бажано сходити до церкви, поставити свічку, помолитися вдома та обов'язково з'їздити до покійного на цвинтар.
Під час посту християнин може згадувати померлих у світові батьківські суботи (м'ясопусну, троїцьку, у святу Чотиридесятницю) та недільний день. Цими днями у православних церквах відбуваються Божественні Літургії під час яких відбуваються проскомідії. На них шляхом особливих священнодійств з просфори та вина готується субстанція для євхаристії і відбувається поминання всіх покійних. Потім священнослужитель читає молитву за прощення всіх гріхів померлого.
Самогубство вважається найстрашнішим гріхом. Адже суїцидство обтяжується наріканням, розпачом та дуже зухвалим повстанням проти Бога. Через своє діяння людина подібно до Іуди зрадила Бога. І молитися за тих, хто позбавив себе життя, забороняється статутом Церкви. Існує лише один день у році (Радониця), коли близькі родичі можуть сходити до Церкви і поставити свічки та помолитися за упокій душі самогубців. Для полегшення долі душі самогубців у Небесному Царстві, близьким родичам бажано робити гарні та добрі справи на його честь.