Чому покійників ховають на глибині двох метрів?

Сьогодні існує безліч способів поховання людей: кремування, капсулювання, кріоконсервація, інгумація, ресомація. Але, незважаючи на появу нових методів поховання, більшість людей віддають перевагу звичайному похованню в земляні могили.

Могили розташовують на цвинтарях згідно із Законом України «Про поховання та похоронну справу». У законі йдеться про те, що поховання померлих повинно здійснюватися з дотриманням усіх вимог санітарно-епідеміологічного законодавства. І з цим погодиться кожен.

Всім відомий факт, що тіло, попрощавшись із душею, втрачає свою життєву силу і починає стрімко розкладатися. Цей процес є серйозною небезпекою для живих людей. На мертвому тілі розмножуються бактерії та виділяються токсичні речовини (кадаверин, нейрин, путресцин), які можуть спричинити отруєння живого організму або призвести до смерті. Особливо небезпечними вважаються хвороботворні мікроорганізми, що знаходяться в тілі людини, яка померла від якої-небудь інфекції, наприклад, від менінгіту, пневмонії, туберкульозу, чуми або сибірки.

Тому для запобігання можливим небезпекам для здоров'я живих людей були розроблені правила поховання на спеціально відведених ділянках (цвинтарях). Давайте їх розглянемо.

Глибина могили за санітарними нормами

Петро Великий був першим з російських правителів, хто усвідомив необхідність сформувати санітарні правила, що визначають, якої глибини і ширини має бути могильна яма. В 1723 він видав указ копати ями глибиною не менше 3 аршин (трохи більше 2 метрів). Таким указом правитель хотів попередити можливі епідемії і, як показав час, він мав рацію. В 1771 через недотримання указу і поганого стану цвинтарів з'явилася чума.

Тільки в самому кінці XIX і на початку XX століття ситуація почала змінюватися. Були розроблені чіткі інструкції, в яких було прописано, на яку глибину необхідно копати могилу і як влаштовувати цвинтарі.

Глибина копання могильної ями залежить від багатьох чинників. Могила повинна надійно захистити тіло від:

• розмивання підземними водами. Це необхідно для запобігання зараженню води продуктами гнильного розкладання органічних речовин. Тому забороняється розташовувати цвинтарі на територіях, де грунтові води знаходяться вище 2 метрів в глибину від поверхні землі;


• стихійних лих: зсувів, обвалів, затоплення, болотистих місцевостях;


• розривання тваринами. Труни закопуються на таку глибину, щоб тварини не могли розкопати могилу, оголити тіло чи труну.

Над могилою бажано встановити надгробну плиту або поставити меморіальний комплекс, який є додатковим захистом могильної ями від впливу поверхневих вод.