Похорон незаміжньої дівчини: як правильно організувати?

Церемонія православного поховання включає низку певних обрядів. Залежно від статі, віку, статусу та причини смерті покійника, процесія поховання може супроводжуватися тими чи іншими ритуалами. Коли в сім'ю приходить горе і землю залишає душа незаміжньої чи невинної дівчини, похорон повинен проходити у вигляді ритуалу, який має певну схожість з весільною церемонією.

«Мертве весілля» – навіщо?

Існує кілька причин, через які процес похорону незаміжніх дівчат проводиться певним чином. Основними вважаються такі:

• душа дівчини, яка так і не пізнала щастя сімейного життя, буде приречена на нескінченні поневіряння в потойбічному світі;


• вдягаючи померлу в гарне і святкове вбрання, про яке мріють усі молоді особи, близькі таким чином втілюють мрію покійниці;


• білий колір асоціюється з непорочністю, він надає події настрій світлої скорботи. Ховають дівчат у білій сукні, тому що вони не пізнали справжнього кохання, а отже, є нареченими Христа.

У разі, коли гине молода пара, яка так і не скріпила стосунки узами шлюбу, покійних також одягають у весільне вбрання. Робиться це з метою, щоб у тому світі душі померлих були нерозлучні. Як правило, на парній могилі встановлюється меморіальний комплекс.

У що одягнути незаміжню покійницю?

В ідеалі ховати покійну слід у вінчальній сукні. Але якщо такої немає, можна вибрати вбрання, що нагадує урочисту сукню. Сукня має бути світлих тонів, мати святковий вигляд. Згідно з православними традиціями, шви вбрання не можна зшивати, потрібно просто змітати сукню. Важливо робити намітку вручну. Закріплюючи нитку, голку тримають уперед від себе. Такий обряд пояснюється тим, щоб покійниця не повернулася за кимось із членів сім'ї.

Світлі туфлі чи чобітки також мають бути імітацією: як правило, взуття для нареченої Христа шиється з тканини, а не зі шкіри. На безіменний палець правої руки одягається обручка. Волосся прийнято залишати розпущеним, на голову покійної одягається фата або вінок.

Особливості похоронної церемонії

Наші пращури при похованні незаміжніх дівчат дотримувалися однієї важливої ​​традиції. Серед молодих людей, які прийшли на похорон, вибирався хлопець як наречений покійний. Молода людина мала йти за труною під час церемонії. На сьогоднішній день роль нареченого померлої дівчини може покладатися на фруктове дерево чи камінь. У цьому випадку на камінь/дерево надівається чоловіча шапка або весільний вінок (такий самий, як у нареченої). Після поховання тіла вінок кидають у могилу або вішають на хрест.

Потім присутні прямують до будинку покійниці, де проходять поминки. Щоб траурна церемонія нагадувала весільну, часто співають урочисті пісні та навіть водять хороводи. Спеціально з нагоди похорону печеться весільний коровай, яким пригощають присутніх. Втрата дійсно важка і непорівнянна, але завжди пам'ятайте про те, що багато плакати і журитися не слід. Таким чином, ви можете викликати нове лихо і заподіяти страждання душі померлої.