+38 (050) 276-60-59 (Viber)
+38 (097) 963-36-95
+38 (063) 790-00-10
Історичні джерела стверджують, що перші пам'ятники створювалися з каменю та дерева. Все залежало від того, в якому регіоні жив народ і які засоби він мав.
Якщо звертатися до періоду перших народів землі, то вони відзначали місце поховання воїна за допомогою купи каменів, а біля неї чи в голові воїна ставили меч або іншу зброю, якою він користувався. Якщо ж це була особа, яка мала владу в цьому народі, то місце поховання могло бути в печері або спеціально побудованому невеликому приміщенні, де встановлювалася кам'яна могила з 4-х плит.
Стародавні єгиптяни своїм фараонам зводили цілі піраміди і вони були тим вищими, чим відомішим був правитель.
У європейських країнах серед середнього класу населення були широко прийняті прості кам'яні стели (одинарні гранітні пам'ятники), скульптури. Вони взяли свій початок від язичництва. З їхньою допомогою відзначалися стародавні боги і під ними (стелами) ховали тих, хто був найближчим до богів – церковних служителів та правителів, а місця вибиралися біля церков, храмів тощо.
Але коли місця на церковних цвинтарях стало не вистачати і воно стало платним, то простий народ змушений був ховати покійних за містом на спеціально відведених територіях. А для того, щоб відзначити, хто похований у цьому місці, стали встановлювати стели з написами, тоді як більш забезпечені люди робили усипальні, пам'ятники, архітектурні споруди тощо, які, на їхню думку, мали вшанувати пам'ять померлого.
Після з'явилася «цвинтарна архітектура», яка брала своє джерело з Франції. З часом, коли цвинтар став загальним місцем для спілкування з тими, хто пішов в інший світ, його почали перетворювати на «культурний парк». Це місце, як і раніше, вшановує пам'ять усім похованим, але в той же час є доказом розвитку архітектури, з давніх часів і до сьогодні.
Зараз цвинтарна архітектура досягла високого розвитку. Можна замовляти практично будь-який виріб з граніту, мармуру або їх різновидів. Все залежить від ваших уподобань та доступних коштів. При цьому, як пам'ятники гранітні, так і мармурові, простоять не один десяток років, а то й сотню.
Залізобетонні надгробки або гранітні пам'ятники ніколи не зникнуть через те, що і граніт, і мармур досить легко обробляються за допомогою нинішніх технологій, а термін їхньої служби збільшується. Звичайно ж, старі кам'яні надгробки стоять і досі на багатьох стародавніх цвинтарях, але дикий камінь вийшов з використання – його замінив граніт та мармур. Прогрес йде у бік спрощення процесу виготовлення, саме тому простота завжди буде цінуватися вище.